Сценарій чорно-білого кліпу

Чорно-біле відео у стилі фільмів початку ХХ століття. Вступ попсової пісні. На екрані – ніч американського передмістя. Деінде самотні ліхтарі розбавляють суцільну чорноту ріденьким світлом. Вулицею крокує білошкірий юнак, національність якого не дозволяє розгледіти темрява.

Зрозуміло одне: по паспорту він – американець. Юнак вбраний у темну шкірянку. Тим часом пісня набуває приспіву, і екран починає показувати усе те ж, що і раніше, але у негативі: яскраво-біле небо, біла шкірянка, чорна шкіра юнака, чорне світло від чорних ліхтарів, чорне й усе, на що те світло падає. У небі палають чорні зірочки.

Приспів завершується, і екран знову починає показувати нормально. Тепер він показує вечірку в приміщенні будинку, який – припустимо – заходиться на вулиці, по якій крокує юнак. За вікном будинку – ніч, а у самому ньому танцюють і розважаються чорношкірі афроамериканці обох статей. Їм безтурботно і весело.

Ближчає час приспіву, а коли він настає, то екран знову починає показувати у негативі: білі негри танцюють у будинку, за вікнами у якого біла ніч сяє чорними зірками. Під кінець пісні ми бачимо, що припущення виявилось вірним – юнак таки доплентав до дверей цього ж будинку із цією ж вечіркою усередині. Більше того: будинок – приватна власність юнака, бо він цілком спокійно дістав з кишені ключ, відкоркував дверцята, та зайшов.

Далі музика раптово вимикається, усі афроамериканці повертають до юнака свої голови, а екран знову починає показувати у негативі. Триває і завершується секундна мовчанка. Тоді білі негри кричать: «Нігер!» – підриваються й стрімглав біжать до дверцят.

Голову чорношкірого юнака у білій шкірянці поступово затуляє танок білих кулаків.