Гайдамацька ніч

Гайдамацька ніч


Микола Бажан
З старих і займаних шляхів, Що загубилися в століттях, Гряде натхнення людський гнів, Мста неподоланих рабів, Пригноблених повстанський звитяг

I.

До яру підійшли, і одностальні тіні
Погнулися від їхніх тіл назад.
Риплять вози, ладнаючись у ряд,
Колеса грузнуть в глей в понурому рипінні.
Поволі родяться слова нічних нарад,
Що рознесуть їх по Вкраїні
З холодноярської святині
Козак і гречкосій, ченець і конокрад.
Скотилася луна по згорнутих шляхах.
Козак, і хлоп, і злодій, і монах
Почули зойк пророчих півнів третіх.
Хитнувся гвалт стривожених церков.
Шарпнувшись із-під ніг, нечувано зійшов
На темний степ бунтарських тіней кетяг.

                      ІІ

Шуміла полем і пройшла
Ніч гайдамацька урочиста
І інша заграва лягла
На бруки кованого міста.
Але пронизує тіла
Та сама лють, міцна і чиста
Замість шабель рука взяла
Холодний бравнінг комуніста.

З старих і займаних шляхів,
Що загубилися в століттях,
Гряде натхнення людський гнів,
Мста неподоланих рабів,
Пригноблених повстанський звитяг.

1925 р.





RSSРедакціяПідтримка

2011-2017 © - ЛІВА інтернет-журнал