АртилеристАртилерист
Артилерист

Артилерист


Андрій Манчук
І звісно, це була лише людина. А ти людиной бути перестав

Снаряд майнув високо у блакить,
Неначе дзвін ударила гармата
І вже за нескінченно довгу мить
Влетів він гостем у далеку хату

А там його чиясь зустріла мати
Це байдуже. Бо в тебе був наказ,
І ввечері ти будешь міцно спати
Бо це війна. І це не в перший раз.

Земля ця – наша! Треба воювати
За неї з тими, хто на ній живе
Тому щодня доводиться стріляти
в блакитне небо. Заспокой себе.

Налий вина, не почувайся винним
Ту жертву ти не бачив і не знав
Загинула невідома людина.
А ти людиной бути перестав.

2014 р.


Підтримка
  • BTC: bc1qu5fqdlu8zdxwwm3vpg35wqgw28wlqpl2ltcvnh
  • BCH: qp87gcztla4lpzq6p2nlxhu56wwgjsyl3y7euzzjvf
  • BTG: btg1qgeq82g7efnmawckajx7xr5wgdmnagn3j4gjv7x
  • ETH: 0xe51FF8F0D4d23022AE8e888b8d9B1213846ecaC0
  • LTC: ltc1q3vrqe8tyzcckgc2hwuq43f29488vngvrejq4dq

2011-2020 © - ЛІВА інтернет-журнал