З далекого походуЗ далекого походу
З далекого походу

З далекого походу


Павло Тичина
І зрозумів я: люди Були звірми і єсть. – О, що ви наробили, Прокляті, на землі!

З далекого походу 
Вернувсь до мене брат. 
Одкинув він рушницю, 
На край стола схиливсь.

– Ой що ж ти, брате, бачив, 
Кого ти там убив? –
Поглянув він на мене, 
Поглянув, одвернувсь.

– Питаєш ти, що бачив, 
Чи я кого убив, –
Мене, мене убили! –
Сказав та й заридав…

І зрозумів я: люди 
Були звірми і єсть. –
О, що ви наробили, 
Прокляті, на землі!

1914-1915 рр.


Підтримка
  • BTC: 1Dj9i1ytVYg9rcmxs41ga2TJEniLNzMqrW
  • BCH: 18HRy1V7UzNbbW13Qz9Mznz59PqEdLz1s9
  • BTG: GUwgeXrZiiKfzh2LW7GvTvFwmbofx7a4xz
  • ETH: 0xe51ff8f0d4d23022ae8e888b8d9b1213846ecac0
  • LTC: LQFDeUgkQEUGakHgjr5TLMAXvXWZFtFXDF
2011-2017 © - ЛІВА інтернет-журнал