З далекого походуЗ далекого походу
З далекого походу

З далекого походу


Павло Тичина
І зрозумів я: люди Були звірми і єсть. – О, що ви наробили, Прокляті, на землі!

З далекого походу 
Вернувсь до мене брат. 
Одкинув він рушницю, 
На край стола схиливсь.

– Ой що ж ти, брате, бачив, 
Кого ти там убив? –
Поглянув він на мене, 
Поглянув, одвернувсь.

– Питаєш ти, що бачив, 
Чи я кого убив, –
Мене, мене убили! –
Сказав та й заридав…

І зрозумів я: люди 
Були звірми і єсть. –
О, що ви наробили, 
Прокляті, на землі!

1914-1915 рр.


Підтримка
  • BTC: bc1qu5fqdlu8zdxwwm3vpg35wqgw28wlqpl2ltcvnh
  • BCH: qp87gcztla4lpzq6p2nlxhu56wwgjsyl3y7euzzjvf
  • BTG: btg1qgeq82g7efnmawckajx7xr5wgdmnagn3j4gjv7x
  • ETH: 0xe51FF8F0D4d23022AE8e888b8d9B1213846ecaC0
  • LTC: ltc1q3vrqe8tyzcckgc2hwuq43f29488vngvrejq4dq
2011-2018 © - ЛІВА інтернет-журнал