ВеснаВесна
Весна

Весна


Майк Йогансен
I от стою: i думаю так приближно: Вiрю: зробимо весну на свiтi. Щось пiдходить близько, нiжно: Товаришу, дозвольте прикурити

На зими нескiнчену поему 
Упала, розтала веснинка – 
Перша тема 
На останню бiлу сторiнку.

Iду поважний, похмурий i мрiю 
Про щось: про подiл земельної ренти. 
А навколо грають, пустують дурнi весновiї 
I смiються з мене iнтелiґента.

Гей, що солодким духом цигарки 
Пахнув на мене старенький робочий. 
Наче воно не зима й не Харкiв, 
А степ полином пливе й лоскоче.

I от стою: i думаю так приближно: 
Вiрю: зробимо весну на свiтi. 
Щось пiдходить близько, нiжно: 
Товаришу, дозвольте прикурити.

1929 р.


Підтримка
  • BTC: 1Dj9i1ytVYg9rcmxs41ga2TJEniLNzMqrW
  • BCH: 18HRy1V7UzNbbW13Qz9Mznz59PqEdLz1s9
  • BTG: GUwgeXrZiiKfzh2LW7GvTvFwmbofx7a4xz
  • ETH: 0xe51ff8f0d4d23022ae8e888b8d9b1213846ecac0
  • LTC: LQFDeUgkQEUGakHgjr5TLMAXvXWZFtFXDF
2011-2018 © - ЛІВА інтернет-журнал