Підкарпатська Русь – Рудні Гори

Підкарпатська Русь – Рудні Гори


Луїс Фюрнберг
В Підкарпатській Русі по снігу босоніж ходять люди, не мають чобіт, ні грошей

Тегі матеріалу: поезії
21 февраля 2013

Крайня нужда в Підкарпатській Русі владарює,
І в Рудних Горах пухнуть з голоду люди!
Та державу в цей час одне турбує:
Допомогу робітничих організацій – припинити,
Голодні демонстрації – заборонити.
Кулі й гумові кийки
Замість хліба!
В Підкарпатській Русі по снігу босоніж ходять люди,
не мають чобіт, ні грошей,
щоби їх купувати!
Але пан поліцай-міністр каже, що всюди
тут для людей розвага – по снігу босоніж гуляти.
Всі комітети робітничої допомоги розігнати!
Соціальне забезпечення є турботою влади!
Я знаю старого чоловіка,
Який про гуманізм і демократію базіка.
Чи може він спокійно спати?
Чи не ввижаються йому вночі
голодні діти?
Старий, які чуття у тебе?
Лютий запал зажеврів у серцях мільйонів,
вже роздувається, ось-ось вогонь спалахне!
Що таке голод, – знають мільйони,
тісніше гуртуються лави червоні
Приходьте з жандармами!
Йдіть із заборонами!
Незабаром бідні заговорять
Незабаром мертві заговорять
Це буде інша, їхня мова!

1936 р.





RSSРедакціяПідтримка

2011-2017 © - ЛІВА інтернет-журнал