Протистояння навколо «Арсеналу»Протистояння навколо «Арсеналу»Протистояння навколо «Арсеналу»
Репортаж

Протистояння навколо «Арсеналу»

Георгій Ерман
Протистояння навколо «Арсеналу»
Відверта бездіяльність міліції та київської влади, що потурають неонацистам, викликає низку запитань. Чому «свободівцям» дозволили паплюжити пам'ять захисників «Арсеналу»? Чому міліція дозволяє нацистам бити підлітків на вулицях – і кидає до автозаків лише за вигуки «Фашизм не пройде»?

30.01.2012

29 січня біля київського заводу «Арсенал» відбулася акція представників лівих організацій, з нагоди вшанування Дня героїв Січневого повстання робітників у 1918 році. На площі було піднято червоно-чорні знамена анархістів, які тримали яскравий банер «Класова війна», та червоні прапори Об’єднання «Боротьба». Поряд з ними стояли кількадесят чоловіків та жінок середнього віку з Соціалістичної партії, а також представники «Автономної спілки трудящих», «Лівої опозиції», інших груп. 

Більшість учасників акції складали молоді хлопці та дівчата віком до тридцяти років. У своїх виступах представники лівих організацій наголошували на тому, що серед молодого покоління дедалі більше зростає розуміння історичного значення виступу арсенальців, які боролися за свої соціальні права, за збереження свого підприємства, за можливість будувати нове соціалістичне суспільство. Учасники акції наголошували, що саме очільники УНР несуть відповідальність за загибель студентів-«крутян», які були кинуті на зустріч червоноармійцям – поки найбільш боєздатні націоналістичні війська придушували повстання київських робітників.   

Під час акції було продемонстровано відеофільм, присвячений подіям Січневого повстання та протестам у сучасному світі. Учасники мітингу акцентували увагу не лише на історичних подіях, але й на нагальних питаннях поточного моменту. Виступаючі вимагали припинити проведення пенсійної реформи, відкликати проекти Трудового, Житлового кодексу, «Закону про вищу освіту», та зупинити інші антисоціальні реформи, зростання міжнаціональної та расової ворожнечі в Україні.

Також активісти вимагали від влади розслідувати правопорушення з боку правоохоронних органів, розслідувати вбивство профспілкового лідера Ігоря Бойка у Миколаєві, розірвати зв’язки з керівництвом Казахстану, на якому тяжіє відповідальність за розстрілу робітників в Жанаозені. Окремо пролунала вимога повернути на мапу Києва вулицю «Січневого повстання» – як нагадування про відповідальність усім вітчизняним «брюхократам».

Проте, увагу ЗМІ привернула провокативна хода членів партії «ВО Свобода», учасники якої демонстративно пройшли зі смолоскипами до «Арсеналу». Ще на початку лівої акції один із лідерів Української народної партії, колишній народний депутат Олесь Шевченко із прокльонами накинувся на лівих, яких він назвав «москальськими собаками».

А о 18.00 на Майдані Незалежності почали збиратися неонацисти з ВО «Свобода». Сама форма смолоскипної ходи, яку кілька років поспіль проводять в цей день тягнибоківці, була популярна у нацистській Німеччині тридцятих років і традиційно асоціюється із гітлерівським режимом. Оскільки ВО «Свобода» повністю приватизувала марш, на ньому була помітна величезна кількість «свободівської» символіки – здавалося, що кожен з 500 учасників ходи, переважно привезених з інших міст, тримав у руках одразу по два прапора.

Антифашисти, які дочекалися цю колону, почали скандувати гасла проти ксенофобії та нацизму – і одразу ж були затримані міліцією. Ліві активісти лише висловлювали протест проти з провокаційного нацистського маршу до місця, де билися й гинули робітники-арсенальці. Проте, влада знову дозволила неонацистам святкувати тріумф кривавої різні 1918 року, паплюжити пам'ять загиблих робітників та викрикувати лозунги ненависті. 

Зазначимо, що київська міліція демонструє вибіркову толерантність до політичних акцій. Як відомо, 19 січня 2012 року члени «Свободи» вчинили напад на учасників антифашистського маршу пам’яті російського правозахисника Станіслава Маркелова та російської журналістки Насті Бабурової. Тоді були побиті кілька школярів-антифашистів – і міліція не стала на заваді правим нападникам. Натомість, 29 січня антифашистів одразу ж кинули до автозаку, брутально порушуючи їхнє право на мирний протест.

Відверта бездіяльність міліції та київської влади, що потурають неонацистам, викликає низку запитань. Чому «свободівцям» дозволили паплюжити пам'ять захисників «Арсеналу»? Чому міліція дозволяє членам ВО «Свобода» бити підлітків  на вулицях – і кидає антифашистів до автозаків лише за вигуки «Фашизм не пройде!»? Не викликає сумнівів, що коли «Свобода» просуне своїх депутатів до парламенту у листопаді цього року, під їхнім прикриттям буде влаштований справжній терор проти інакомислячих. Вожді ультраправих кинули виклик не тільки антифашистам, але усьому українському суспільству – адже вони наголошують, що вулиці в наших містах будуть належати неонацистам.

З іншого боку сутички навколо історичних дат, до яких провокує населення ВО «Свобода», вигідні лише правлячій Партії регіонів – бо ці незкінченні конфлікти відволікають увагу суспільства від вкрай тяжкої соціальної ситуації сьогодення.

Георгій Ерман

Також читайте:

Андрій Манчук«Січневе повстання. «Роля хлопчаків»

Олекса Влизько«У Києві сполохом вибухнув страчений Січень»

Андрій Манчук«Антифашизм для всех»


Підтримка
  • BTC: bc1qu5fqdlu8zdxwwm3vpg35wqgw28wlqpl2ltcvnh
  • BCH: qp87gcztla4lpzq6p2nlxhu56wwgjsyl3y7euzzjvf
  • BTG: btg1qgeq82g7efnmawckajx7xr5wgdmnagn3j4gjv7x
  • ETH: 0xe51FF8F0D4d23022AE8e888b8d9B1213846ecaC0
  • LTC: ltc1q3vrqe8tyzcckgc2hwuq43f29488vngvrejq4dq

2011-2020 © - ЛІВА інтернет-журнал