«Цензура, як бачите, нікуди не зникала»«Цензура, як бачите, нікуди не зникала»«Цензура, як бачите, нікуди не зникала»
Пряма мова

«Цензура, як бачите, нікуди не зникала»

Андрій Манчук
«Цензура, як бачите, нікуди не зникала»
Львів місто специфічне – там, де більшість в органах місцевого самоврядування становлять праві радикали. А це не будь-які радикали, а «наші радикали». Там завжди будуть звинувачувати у москальсько- жидівській змові, зраді

20.10.2011

17 жовтня, внаслідок тиску з боку депутатів Львівської обласної ради, було демонтовано виставку буковинського художника Станіслава Силантьєва, яка експонувалася у Львівському палаці мистецтв. Львівські депутати, які декларують свою «проєвропейську» орієнтацію, засвідчили, що будь-яка права влада – навіть на регіональному рівні – починає з репресій проти «ідеологічно хибної» культури. Проте, слід зазначити, що ганебним цькуванням митця займалися не лише патентовані націоналісти, але й представник ліберального «Фронту змін».  

Станіславе, чому була демонтована ваша виставка «Аgricultura» у Львівському палаці мистецтв? Ваші картини справді було визнано «антипатріотичними», «антидержавними» і такими, що «зазіхають на святе» – як повідомляють про це ЗМІ?

– Виставка була демонтована у зв’язку з обуренням представників місцевої Спілки художників пана Олега Микити та представників Львівської обласної ради, офіційна позиція яких при розгляді питання «про цензуру» не співпадала з позицією самого директора Львівського палацу мистецтв Юрія Гнатковського. 17 жовтня, під час розгляду питання на організованому «круглому» столі-обговоренні, Юрій Гнатковський заявив, що деякі депутати львівської обласної ради погрожували йому звільненням.

– Але чому у справу втрутилися політики, депутати? Чим їм не догодила ваша виставка?

– Львів місто специфічне  більшість в органах місцевого самоврядування становлять праві радикали. А це не будь-які радикали, а «наші радикали». Там завжди будуть звинувачувати у москальсько- жидівській змові, зраді, і т.д. Це все одно що придбати чебрець замість материнки – а потім дізнатися, що вам потрібен звіробій.

А Спілка художників, насправді, така ж політична інституція, як і будь-яка партія

– Якою є концепція ваших робот, що викликали таку реакцію у чиновників?

 Хоча роботи об’єднанні в один проект під назвою «Agriсultura», кожна робота по собі є індивідуальним виразом. Сама ж назва виставки «Аgrіcultura» відсилає нас до сільськогосподарського способу життя, мислення, сприйняття цього світу. «Agricultura» це не просто слово, не просто означення ситуації – це дух та атмосфера тієї місцевості, в якій ми з вами живемо.

– Ваша виставка у Чернівцях називалася «Наша соціалка», а ви характеризували власну творчість як «соціальне мистецтво». Який зміст ви вкладаєте у це поняття?

– Мистецтво, що займається розглядом людських взаємовідносин, є соціальним – моє мистецтво цим і займається, вже тільки тому, що автор також є членом цього суспільства.

У вашій творчості вгадуються мотиви з Марії Приймаченко та стилістика примітивізму. Ви вважаєте її адекватною для виразу сюжетів сучасного соціального життя?

– Я не вважаю, що в моїй творчості вгадуються мотиви Приймаченко. Це є зовсім інша діагональ мислення та сприйняття цього світу – як в технічному так і в практичному значенні цього слова.

Чи були спроби виступити на ваш захист – зокрема, у творчому середовищі Львову, серед інтелігенції та митців?

– Звісно ж такі люди були. Багато хто наголошував на тому, що про художню цінність робіт говорити зарано – проте коли мова зайшла про «цензуру в мистецтві», більшість митців, які існують поза офіційним сприйняттям мистецтва, стали на захист свободи виразу.

– Чи планується демонструвати виставку у Києві та інших містах країни, і чи не варто очікувати там нових інцидентів? Можливо, ви будете вимагати, аби виставку було знову відкрито у Львові?

– Я не планую експонувати у Києві саме цей проект. Що стосується моє точки зору з приводу ймовірності виникнення подібних прецедентів – вважаю Львів радше винятком з правил. Насправді добиватися немає чого – зіпсували виставку і образили так, як тільки могли образити. Львів не готовий до мистецтва такої категорії.  

– Про що кажуть факти ідеологічної цензури у царині культури? Це тенденція?

– Цензура, як бачите, нікуди не зникала. Допоки існуватиме така політична організація як Спілка художників, перші експозиційні зали обласних центрів будуть заповненні карпатськими пейзажами і фруктово-гвоздиковими натюрмортами. 


Підтримка
  • BTC: bc1qu5fqdlu8zdxwwm3vpg35wqgw28wlqpl2ltcvnh
  • BCH: qp87gcztla4lpzq6p2nlxhu56wwgjsyl3y7euzzjvf
  • BTG: btg1qgeq82g7efnmawckajx7xr5wgdmnagn3j4gjv7x
  • ETH: 0xe51FF8F0D4d23022AE8e888b8d9B1213846ecaC0
  • LTC: ltc1q3vrqe8tyzcckgc2hwuq43f29488vngvrejq4dq
2011-2018 © - ЛІВА інтернет-журнал