Безробітний

Безробітний


Микола Терещенко
Вийду на вулицю, на площу і крикну на ввесь світ: «Я – безробітний. Беріть!»

Я –
ввесь у дужих м’язах,
і голова на в’язах…

Давайте працю, -
буду 
кувать залізо, крицю
і різать землю в груди, –
хай нагодує всіх!

Давайте працю,
встану,
і вийду синім ранком
на рик, на рев гудка,
і стану до станка.
А він,
Цей вірний кінь,
в моїх руках зарже
і битиме копитом
об камінь, мідь і жерсть;
у надра скель гірських, -
хай поять нас усіх!

Я –
ввесь у дужих м’язах,
і голова на в’язах…

Іду –
спішу на біржу
вона мов той маяк;
а там – мільйони ждуть,
і серце – на ножах…
Ах,
як я ненавиджу
в цей час пикатих, ситих –
у хутрах
і у свитах.

Я –
ввесь у дужих м’язах,
і голова на в’язах…

Але ніхто не чує,
Не потребує їх, -
і на устах моїх –
одчай.
Давайте працю!
Вона – найвище щастя
для мозку й рук моїх.

І я,
Я з ними вийду
На вулицю, на площу
і крикну 
на ввесь світ:
«Я – безробітний,
Беріть!»

1920 р.





RSSРедакціяПідтримка

2011-2017 © - ЛІВА інтернет-журнал