Соцiальнi реформи проти ринкових

Соцiальнi реформи проти ринкових


Володимир Чемерис
Немає сумнівів, що і в липні 2015-го греки скажуть «НІ» у відповідь на ультиматум міжнародних кредиторів і таким чином вдруге за рік висловлять підтримку СІРІЗi

Тегі матеріалу: лібералізм, греція, україна, європа, імперіалізм, політики, ліві, чемерис, криза, солідарність
01 июля 2015

Сьогодні Греція схожа з Україною хоч би тим, що обидві країни стоять на порозі дефолту. З понеділка греки можуть зняти з своїх рахунків лише 60 євро на день. Українці вже понад рік можуть зняти лише еквівалент 15 000 гривень.

Що нас відрізняє?

5 липня греки голосуватимуть на референдумі: приймати вимоги іноземних кредиторів, які полягають у підвищенні всіх можливих тарифів, скороченні пенсій та тотальній приватизації - чи йти шляхом соціальних реформ. 

В Україні вимоги кредиторів, передусім МВФ, уряд вписав у програму своєї діяльності без референдуму. Попри послідовне виконання вимог МВФ, Україна, за словами міністра фінансів Яресько, близька до дефолту. Уряд грецької лівої коаліції СІРІЗА, яка перемогла на виборах лише у січні цього року, свідомо йде до дефолту, розрахувавши, що саме відмова від сплати зовнішнього боргу створить умови для пожвавлення економіки. Боргу, який Греція накопичила за урядування буржуазних партій, які, власне, й проводили політику «жорсткої економії» МВФ. Задля точності треба вказати, що СІРІЗА, якій до абсолютної більшості у парламенті не вистачило лише 2 голосів, сформувала уряд разом з невеликою правою партією «Незалежні греки», а президентом Греції, який має лише церемоніальні функції, є представник правої «Нової демократії».

Чи підтримають греки СІРІЗу у її реформах? Побачимо за результатами референдуму у наступну неділю. Але результати волевиявлення у батьківщині демократії вже можна спрогнозувати. Зараз у Афінах відбуваються масові демонстрації під гаслами «ОХІ». «ОХІ» грецькою означає «НІ». Це слово має для Еллади символічне значення. Там навіть є національне свято День ОХІ. На честь подій жовтня 1940-го року, коли греки відповіли «НІ» у відповідь на ультиматум Муссоліні. 

Немає сумнівів, що і в липні 2015-го греки скажуть «НІ» у відповідь на ультиматум міжнародних кредиторів і таким чином вдруге за рік висловлять підтримку СІРІЗі.

Як пояснюють свою логіку більшість моїх співрозмовників – греків?

Греція вже 35 років є членом Євросоюзу і з 2007-го року знаходиться у зоні євро. Політика квот у ЄС призвела до того, що аграрна галузь – основа грецької економіки – перестала розвиватися, а промисловість майже перестала існувати. Запровадження європейської валюти замість драхми спричинило зростання цін.

Права партія «Нова демократія» та соціал-демократична ПАСОК, які міняли одна одну в уряді протягом усього часу після повалення диктатури «чорних полковників», вирішували проблеми простим чином – брали кредити. Німеччина, Франція та МВФ охоче надавали Греції ці кредити, бо вони практично всі йшли на купівлю північноєвропейських товарів. Зовнішній борг Еллади за час перебування у єврозоні виріс з 110 до 340 млрд. євро. До того ж, перебуваючи в ЄС, Греція фактично втратила суверенітет у зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних справах. Прийшов час повертати борги.

У червні 2015, наприклад, греки мусили сплатити 1,6 млрд. євро. Платити нічим. Для того, аби реструктуризувати борг, ЄС і МВФ вимагають від грецького уряду продовжити ту ж політику, яку проводили слухняні НД і ПАСОК. Але греки саме тому й провалили ці партії на виборах у січні цього року, бо не бажали продовження тієї політики, яка призвела до зубожіння сучасне покоління і навісила борги на майбутнє покоління еллінів.

Не останню роль у тому, що греки довіряють СІРІЗі, зіграло й те, що керівники уряду, зокрема прем’єр Ципрас та міністр фінансів Варуфакіс (професор Техаського університету) – молоді люди з новими ідеями. За півроку новий уряд встиг небагато, бо практично увесь час займався переговорами з кредиторами. Схоже, нові керівники Греції все ще побоюються різких кроків, які неминуче призведуть до економічних катаклізмів. Проте вони почали запроваджувати прогресивну систему оподаткування, яку вже відчули нижчі соціальні прошарки.

На відміну від керівників уряду низка моїх співрозмовників не бояться різких кроків і дефолту. Вони висловили впевненість, що більшість греків розуміють, що після виходу із єврозони Елладу чекають важкі часи. Але згодні ці часи пережити. Бо за кілька років девальвація драхми, стимулювання споживання, відсутність квот та незалежність у зовнішній політиці призведе до відновлення виробництва. І, зрештою, дозволить пожвавити економіку.

Ультраліві критики СИРІЗи, які є і всередині правлячої партії, вважають, що реформи нового уряду недостатньо сміливі. До податкової реформи потрібно додати і реформи відносин власності. Інакше такі необхідні Греції зміни не відбудуться.

Втім, все ще існує велика ймовірність, що ЄС і МВФ таки погодяться на реструктуризацію грецького боргу на умовах уряду Ципраса. Бо вихід Греції з єврозони стане «поганим прикладом» для Італії, Іспанії, Португалії, Ірландії – країн європейської периферії, які перебувають у схожих з Грецією умовах.

Україна має багато відмінностей з Грецією. Але ще більше є схожого.

І найважливіше, що показала нам Греція – це те, що в світі немає безальтернативного шляху «ринкових реформ», як це нав’язує нам наша пропаганда. «Ринкові реформи» – це просто продовження того, що вже сотні років постійно пропонує капіталізм. Є ще й інший шлях. Шлях соціальних реформ, яким намагаються йти греки. Горді люди з колиски європейської цивілізації.

Володимир Чемерис

Читайте по теме: 

Андрей МанчукКолыбель демократии

Вероника ЮхнинаГреция, Донбасс, Курдистан

Славой ЖижекНеобходимость победы коалиции СИРИЗА

Костас ДузинасЯ обвиняю

Шеймас МилнСтрахи олигархов Давоса

Славой ЖижекСлепой ведет слепого

Ричард Сеймур, Хелена Смит. Сириза!





RSSРедакціяПідтримка

2011-2017 © - ЛІВА інтернет-журнал