«СІРІЗА» знову перемагає

«СІРІЗА» знову перемагає


Володимир Чемерис
Три десятиліття «європейського реформаторства» призвели до загибелі грецької промисловості, квотування сільгосппродукції, росту цін, безробіття

Тегі матеріалу: греція, європа, політики, ліві, чемерис, опортунізм, криза
20 сентября 2015

Сьогодні у Греції дострокові парламентські вибори. Екзіт-поли говорять про чергову перемогу партії соціальних реформ СІРІЗА, що попередньо отримує 30-34%.

Це вже третя перемога СІРІЗА цього року. У січні вона виграла парламентські вибори, отримала 149 мандатів з 300 наявних у парламенті місць, і сформувала уряд разом з невеликою націоналістичною партією «Незалежні греки». Далі, у липні уряд СІРІЗИ провів референдум щодо підтримки греками вимог ЄС і МВФ. Тоді елліни дали лівим 62% голосів, знову підтримали СІРІЗА і рішуче відкинули вимоги європейських банкірів.

Я був на той час у Греції, і більшість моїх співрозмовників були готові до відмови від ультиматумів європейських олігархів. Вони розуміли, що ця відмова призведе до кількох років дуже важкої економічної ситуації і шаленого тиску світового капіталу – одним словом, популістами греків ніяк не назвеш. Але вони були готові до важких часів, аби отримати хоч якусь надію на майбутнє. Адже три десятиліття «європейського реформаторства» призвели лише до «євробезнадії» – загибелі грецької промисловості, квотування сільгосппродукції, росту цін, безробіття.

Проте, отримавши безпрецедентну довіру від греків, прем'єр Ципрас не пішов шляхом радикальних реформ, а поспішив домовитись з фрау Меркель. У відповідь з уряду вийшли міністри, які були прибічниками реформ, з правлячої партії вийшло її ліве крило – «Народна єдність» – а довіра до СІРІЗА почала стрімко падати.

Якими були ймовірні мотиви Ципраса?

Відповідальність за 12-мільйонну країну, яка після дефолту стрімко поринула б у кризу? Але дві третини греків були до цього готові.

Боязнь невідомого – адже після виходу Греції з переговорів з кредиторами, ЄС почав би жорсткий економічний і політичний тиск на Елладу? Можливо, що саме це. Адже ситуація, подібна до грецької, вже простежується у країнах «європейської периферії» – Італії, Іспанії, Португалії, Ірландії, – де все більше набувають народної підтримки партії – ідеологічні союзники СІРІЗА. Натомість, німецькі та французькі банкіри готові зробити будь-що, аби не випустити з орбіти свого фінансового впливу ці країни, з яких вони смокчуть свої прибутки.

Втім, Ципрас подав у серпні у відставку і попросив у греків висловитися щодо довіри до свого курсу на позачергових виборах. І, судячи з екзит-полів, він цю довіру знову отримав. СІРІЗА матиме у парламенті близько 140 мандатів. До парламенту, судячи знову ж з екзит-полів, проходять і союзники СІРІЗА «Незалежні греки», з якими Ципрас збирається у триденний термін утворити нову коаліцію. Плюс, туди проходить Комуністична партія Греції – а от «Народна єдність» поки що не добирає необхідних голосів.

Отже, судячи з екзит-полів, греки не змінили своєї рішучої позиції щодо необхідності соціальних реформ. І хоча, на думку багатьох, Ципрас не виправдав сподівань Еллади, пішовши на угоду з ЄС і МВФ, було зрозуміло, що його головний опонент Меймаракіс – лідер правої «Нової демократії», просто зараз кинувся б в обійми фрау Ангели. Власне, саме тому він і програв – попри те, що його партія добрала собі голосів на досрокових виборах. Як, на жаль, добрали їх і грецькі нацисти з «Золотого світанку».

І ще один суттєвий момент. Греки цінують Ципраса, і його екс-міністра фінансів Варуфакіса, – який, щоправда, не підтримав угоди з ЄС і МВФ – за те, що на усіх переговорах, навіть на тих, коли було зрозуміло, що вагова, фінансова та політична перевага на боці Берліна, Брюсселя і Вашингтона, вони відстоювали інтереси Греції. Це зовсім не схоже на уряд Порошенка-Яценюка-Яресько, які кілька днів тому радісно відзвітувалися про виконання усіх кабальних вимог МВФ.

Але, що особливо важливо для нас, українців – греки сказали, що нове суспільство, не схоже на суспільство нескінченних «ринкових реформ», які призводять лише до зубожіння усіх соціальних груп і збагачення великих капіталістів, цілком можливе.

Так, нове життя не прийде одразу, після майданів, виборів чи війн. Але до нього треба йти всупереч «ринковим реформам», «єврооптимістам» і «євробезнадії».

Володимир Чемерис

Читайте по теме: 

Андрей МанчукКолыбель демократии

Артем Кирпиченок. Оправдание Ципраса

Славой ЖижекНеобходимость победы коалиции СИРИЗА

Костас ДузинасЯ обвиняю

Шеймас МилнСтрахи олигархов Давоса

Славой ЖижекСлепой ведет слепого

Ричард Сеймур, Хелена Смит. Сириза!





RSSРедакціяПідтримка

2011-2017 © - ЛІВА інтернет-журнал