Криві дороги «Київпастрансу»Криві дороги «Київпастрансу»
Криві дороги «Київпастрансу»

Криві дороги «Київпастрансу»


Павло Везденецький
Після спілкування з водіями міських автобусів випливають нові кричущі факти корупції і здирництва. Спробуємо їх перерахувати

18.10.2013

Упродовж  кількох років у пресі регулярно з’являються повідомлення про затримку заробітної платні робітникам КП «Київпастранс». Проблема вже давно стала хронічною, тому водіями, слюсарями та кондукторами  місячна затримка сприймається як даність, і скарги та невдоволення починаються лише після подолання півтора, а то й двомісячного рубежу заборгованісті.

Причиною затримки  зазвичай називають несвоєчасну компенсацію вартості проїзду пільгових категорій громадян з боку міського бюджету. Однак  ці уривчасті повідомлення у пресі  відображають лише верхівку айсберга – адже справжній стан справ на комунальному транспорті  значно гірший. Для того, щоб побачити  реальні масштаби проблеми, слід не обмежуватися коротеньким інтерв’ю з директором КП «Київпастранс» М. Ламбуцьким – варто ґрунтовно поговорити з робітниками різних депо (трамвайних, тролейбусних і автобусних), і проаналізувати усі дані по міським перевезенням.

Отже, перейдемо до фактів. Затримка зарплатні далеко не єдина проблема працівників «Київпастрансу». Після спілкування з водіями міських автобусів випливають нові кричущі факти корупції і здирництва. Спробуємо їх перерахувати.

Зрізання норм палива. Як виявляється, водії автопарків №1,№6, №5 та №7доплачують за пальне… із своєї кишені! Схема пограбунку організована наступним чином: керівництво встановлює для 18-тонного автобусу МАЗ таку ж норму палива, як і для 14-тонного МАЗа. Звичайно ж, «зайві» 4 тонни нікуди не дінуться, і реальна витрата пального буде значно більшою. І цю «перевитрату» водіям доводиться оплачувати у подвійному розмірі. Те саме відбувається і з іншими автобусами, які після кількох років експлуатації раптом «самовдосконалюються» так, що норма пального для них на папері зменшується на три, а то й чотири літри. Реальна ж норма, звісно, тільки зростає – але це вже проблеми водіїв. Таким чином, вартість пального вираховують із їхніх зарплат, і ця сума сягає 1000-1500 гривень на місяць.

Примусова закупівля запчастин і витратних матеріалів. Кожен водій автобуса стикається з проблемою відсутністю запчастин. Заявки на ремонт не виконуються місяцями, тому люди купують за власні кошти практично усе – реле зарядки акумуляторів, самі акумулятори, лампочки для фар, двірники, сальники. Не купиш – їдь із несправністю, або будеш звільнений. Дійшло до того, що деякі автобуси автопарків №2 і №5 виїжджають на лінію не просто з несправними гальмовими колодками, а взагалі без одного з супортів для кріплення цих колодок! Гальма працюють на одному-двох колесах…

Іще один приклад, вже «дрібниця», порівняно з попередніми –  дирекція автопарку №7 наказала водіям «готувати машини до зими». Все б нічого, от тільки антифризу на підприємстві немає, і тому кожен водій купує його самостійно. Електротранспорт теж обходиться звичайному трудязі «у копієчку» – наприклад, у тролейбусному депо №1 водії купують мастило для гідравлічної системи рульової колонки. П'ятнадцять літрів мастила вартують їм близько 700 гривень. Навіть елементарні болти і гайки для кріплення графітових вкладишів на штанги теж треба мати власні, куплені своїм коштом. Мотузки для штанг теж купують.

Це ще не усе. Крім покупки запчастин, мастила, заправки автобусу коштом водія (а як інакше назвати вирахування із зарплати вартості пального?), виявляється, що обов’язкового полісу страхування також немає. Для прикладу, у автобусному парку №1в усіх автобусів №69 полісів немає із квітня місяця. А як же ДАІ, аварії, – скажете ви? А так само, як і з усім іншим – все це відшкодовується коштом водіїв. Штрафи за відсутність полісу сплачує водій, у випадку аварії він же пише розписку (інколи аж на 20 000 гривень!) про відшкодування вартості ремонту. Чим не боргове рабство?

В кишені кондукторів теж залазять. До прикладу, в Автопарку №7 дирекція заявляє, що існує «план по талонах для міста». Це значить, що кондуктор, який не зібрав необхідну суму, мусить докласти до виручки своїх коштів, інакше завтра його «не допустять до роботи».

Для повної картини наведемо іще один приклад – на кінцевих зупинках багатьох маршрутів міського транспорту немає…елементарних туалетів. Водії бігають в ліс, в магазини, а то й «справляють нужду» поза кіосками.

У чому ж причини цієї по-справжньому жахливої ситуації?

Як уже було зазначено, керівництво завжди нарікає на «затримку у надходженні компенсації з міського бюджету». Але ж КП «Киїіпастранс» оперує не тільки автобусами, тролейбусами і трамваями! Чимала кількість маршрутів обслуговується велико- і малогабаритними автобусами КП «Київпастранс», котрі працюють в режимі маршрутного таксі. Це і 550-й автобус, і 155-й,157-й маршрути, та десяток інших. І проїзд в них коштує значно більше, ніж 1,5 гривні. Талонів там не видають, пільговиків одиниці – тому про справжній розмір виручки можна лише здогадуватися. Водії із цих маршрутів розповідають про те, що їх примушують здавати дві каси – дослівно: «чорну» і «білу». Їм самим дозволено залишати собі «як ставку» близько 200 гривень – за 12-15 годин роботи щоденно!

І це ще не все. За нашими даними, у власності КП «Київпастранс» перебуває близько 3000 МАФів – тобто торгівельних кіосків на зупинках громадського транспорту. Кому вони приносять прибуток? Де він осідає? І чому чиновники весь час прагнуть підвищити ціни на проїзд у міському транспорті, аби вирішити питання не за рахунов бенефіціарів тіньових транспортих схем, а за рахунок пасажирів-киян?

Перелік порушень (які повинні б мати за наслідок не один том кримінальної справи) можна продовжувати. До причин агонії  «Київпастрансу» можна додати і підозріло вигідну приватним перевізникам схему влаштування руху, коли найзручніші зупинки віддані саме їм, а інтервали автобусів і тролейбусів перекриваються, розриваються і ще казна-як закручуються, що робить поїздку у них незручною.

То чи справді КП «Київпастранс» є збитковим підприємством? Відповісти на це питання неможливо – адже усі грошові потоки (деякі з них взагалі точно неможливо визначити) змішуються – і від маршруток, і від автобусів, і від трамваїв, і від тролейбусів. А там різні пасажиропотоки і різна собівартість. Чи буде покращення ситуації з нормами палива, запчастинами, зарплатнею працівників від підвищення тарифів на проїзд? Звісно, що ні. Запитайте у будь-якого водія, чи поліпшилась ситуація після минулого зростання вартості проїзду. «Авгієві стайні» «Київпастрансу» можна розчисти лише шляхом рішучих дій, які зламають налагоджену систему визиску працівників та корупційного грабунку киян.

Павло Везденецький  

Читайте по теме: 

Андрей МанчукБараки «Олимпийского»

Денис СтроевДед Мороз не приедет – билетов нет 

Георгий Эрман. «Мы работали бесплатно»

Степан ГричишинКак готовят приватизацию железных дорог

Леонид АбросимовТраур по железной дороге

Виталий Махинько«Я сам видел, как на людей падали кирпичи»

Cтанислав Сергиенко. Кривой Рог. Призрак забастовки

Степан ГричишинДороги железные. Реформы убийственные

Михаил РезникЗаробитчане с «Пятака»

Андрей МанчукНечего терять. Протесты «евростроителей»

Дмитрий КолесникГрани заробитчанства

Андрей МанчукИнтервью со Светланой Басковой

Алексей Блюминов«Оккупай «Аэросвит»

Вениамин Тимошенко«Нет приватному небу!»


Підтримка
  • BTC: bc1qu5fqdlu8zdxwwm3vpg35wqgw28wlqpl2ltcvnh
  • BCH: qp87gcztla4lpzq6p2nlxhu56wwgjsyl3y7euzzjvf
  • BTG: btg1qgeq82g7efnmawckajx7xr5wgdmnagn3j4gjv7x
  • ETH: 0xe51FF8F0D4d23022AE8e888b8d9B1213846ecaC0
  • LTC: ltc1q3vrqe8tyzcckgc2hwuq43f29488vngvrejq4dq
2011-2018 © - ЛІВА інтернет-журнал