Снаряд майнув високо у блакить,
Неначе дзвін ударила гармата
І вже за нескінченно довгу мить
Влетів він гостем у далеку хату
А там його чиясь зустріла мати
Це байдуже. Бо в тебе був наказ,
І ввечері ти будешь міцно спати
Бо це війна. І це не в перший раз.
Земля ця – наша! Треба воювати
За неї з тими, хто на ній живе
Тому щодня доводиться стріляти
В блакитне небо. Заспокой себе.
Казатимешь собі, що ти невинен
Що ти її не бачив і не знав
І звісно, це була лише людина.
А ти людиной бути перестав.
Серпень 2014 р.
-
Економіка
Выживайте сами: в Украине не будет пенсий
Дмитро Ковалевич Цена Евромайдана>> -
Політика
Политику – народу
Єлизавета Смірнова Создать левую альтернативу>> -
Життя
Декоммунизация украинского чернозема
Андрій Манчук Что ждет «аграрную сверхдержаву»>> -
Дискусія
Защита революции – это защита демократии
Хулио Сесар Гуанче Кубинские дискуссии>>