Слово «повстання» таємне

Слово «повстання» таємне
Чув я, як в тирсі давно
Вечір збентежений темний
Скиглив повстання зерном.

В грудях моїх зростала
Хвиля бурхлива – живець,
Подих скорботи невдалий
Здатний не був вже на герць.

Також схопив я повстання
В жвавих ланах громовиць,
Чув я повстання в зітханні
Кволих байдужих телиць.

Щось ще гойдається в думці –
Що? Небезпека, не варт?
Солодко вмить перегнуться,
Щастя підхопити вжарт.

Слово «повстання» палюче,
Блискавка грізна, зросло –
Бачиш, як певно, жагуче
Світ обгортає крилом?

1929 р.