Моє кохання

Кохаю кімнату,
Простору кімнату,
Широку кімнату,
Високе вікно.
Щоб можна ходити,
Щоб можна блукати
Від стінки до стінки
Зорить у вікно.
А в мене камірка,
А в мене кабінка
Два сажні
Два сажні
Два сажні
І все.
Чи ж можна для сонця
Вигадувать мірки?
Для сонця?
Для світла?
Повітря?
Пусте,
Будуйте будинки!
Кремезні будинки!
Стрункий хмарочос.
Не треба садибок,
Вузьких гацієндок
І власницько-хижих
Маленьких ранчо.
Кохаю кімнату
Високу і юну.
Простору кімнату,
Широке вікно
Будинок
– комуну
Будинок-комуну.
Кохаю давно.