Залізна стежка для залізних
коней –
Простягся шлях кудись
у далечінь.
І з нескінченним стукотом
вагони
Вогнем у вікнах блимають вночі.
І ходиш ти між рейок кроком
звичним,
Комусь накази кидаєш в пітьмі.
І там, і тут в проміннях
електричних
Червона кепка – і дівочий сміх.
А потім ранок – синню під очима,
Глибокий сон без привидів
і снів...
Пливуть і тануть, пролітають
мимо
Зелені і червонії вогні...
І, може, сум полине на хвилинку
Й полинний трунок в серці
розіллє,
Тому що й ти – така ж, звичайно,
жінка,
А сил нема подумать про «своє»...
Немає сил... І знов біжать
вагони,
І знов сама – на станції
вночі...
Залізним шляхом на залізних
конях
Летить твій вік в сталеву
далечінь.
1927 р.
-
Економіка
Выживайте сами: в Украине не будет пенсий
Дмитро Ковалевич Цена Евромайдана>> -
Політика
Политику – народу
Єлизавета Смірнова Создать левую альтернативу>> -
Життя
Декоммунизация украинского чернозема
Андрій Манчук Что ждет «аграрную сверхдержаву»>> -
Дискусія
Защита революции – это защита демократии
Хулио Сесар Гуанче Кубинские дискуссии>>