Залізна стежка для залізних
коней –
Простягся шлях кудись
у далечінь.
І з нескінченним стукотом
вагони
Вогнем у вікнах блимають вночі.
І ходиш ти між рейок кроком
звичним,
Комусь накази кидаєш в пітьмі.
І там, і тут в проміннях
електричних
Червона кепка – і дівочий сміх.
А потім ранок – синню під очима,
Глибокий сон без привидів
і снів...
Пливуть і тануть, пролітають
мимо
Зелені і червонії вогні...
І, може, сум полине на хвилинку
Й полинний трунок в серці
розіллє,
Тому що й ти – така ж, звичайно,
жінка,
А сил нема подумать про «своє»...
Немає сил... І знов біжать
вагони,
І знов сама – на станції
вночі...
Залізним шляхом на залізних
конях
Летить твій вік в сталеву
далечінь.
1927 р.
-
Політика
Бароны европейской демократии
Ілля Дерев`янко Старые деньги>> -
Аналіз
Джингоизм против забастовки
Йэн Кинкейд Охота на ведьм>> -
Пряма мова
«США не хотят, чтобы наступил мир»
Оскар Лафонтен Война ведет к нищете >> -
Життя
Чак-Мооль и растерянный гуманист XXI века
Олег Ясинський Злые боги>>