Дев’ята симфонія

Любимо людство, не чуле до рас і кордонів (серце кордони у нас)

Любимо людство, не чуле до рас
і кордонів (серце кордони у нас).
Любимо право, не скуте булатом
і золотом, що підносить визвольні
знамена (з крові знамена у нас).
Любимо жертви вогонь, за
вселюдські ідеї запалений (щастя –
ідеї у нас). Любимо гнів, що за
бідних потомству взиває (гнів
океану у нас). Любимо все, що
найкраще в серці світів молодому
(сонячно любимо ми!).

1928 р.

Дев’ята симфонія

Економіка

Выживайте сами: в Украине не будет пенсий

Політика

Политику – народу

Життя

Декоммунизация украинского чернозема

Дискусія

Защита революции – это защита демократии

Слово «Донбасс»: классовый нарратив

Пандемия: плохие новости

Неолібералізм та загострення класової боротьби

Нищета «аполитичного» активизма

Советский Союз: стесняться не нужно

Работать, молчать, не возмущаться

Чили: убить жонглера