То було не геройство білих,
Не п`яна відвага шляхетних
бандитів, –
То було дуже трудне і дуже
негайне діло –
Зубами вигризти браму
в граніті.
Не лічили тижнів тяжкої дороги,
Не питались, скільки любих,
коханих убито.
Пішим набрякли ноги,
Коні побили копита.
Коли в смертних полях Перекопу
Хворі, голодні і голі
Руками брали окопи,
Пазурами видерли волю.
Не згадають імення в сумній
панахіді
Попи ні живої, ні мертвої
церкви –
Задзвенять грозою в залізі
і міді,
Не умруть в робочому серці.
Ті, що вмерли під Перекопом,
Ті, що хворі, голодні й голі,
Руками брали окопи,
Пазурами видерли волю.
1924 р.
-
Аналіз
Украинцев готовят к новому росту тарифов
Дмитрий Ковалевич Хроники коммунального террора>> -
Життя
Иланг-Иланг – аромат кризиса
Сирий Кастелити Цветы зла>> -
Економіка
Концессии: у народа заберут кровь и аэропорты
Дмитрий Ковалевич Скрытая приватизация>> -
Пряма мова
«Стремление к миру – главный капитал»
Пабло Бельтран Полвека сопротивления >>