Перекоп

То було не геройство білих,
Не п`яна відвага шляхетних 
бандитів, –
То було дуже трудне і дуже 
негайне діло –
Зубами вигризти браму 
в граніті.

Не лічили тижнів тяжкої дороги,
Не питались, скільки любих,
коханих убито.
Пішим набрякли ноги,
Коні побили копита.

Коли в смертних полях Перекопу
Хворі, голодні і голі
Руками брали окопи,
Пазурами видерли волю.

Не згадають імення в сумній 
панахіді
Попи ні живої, ні мертвої 
церкви –
Задзвенять грозою в залізі 
і міді,
Не умруть в робочому серці.

Ті, що вмерли під Перекопом,
Ті, що хворі, голодні й голі,
Руками брали окопи,
Пазурами видерли волю.

1924 р.