Перекоп

То було не геройство білих,
Не п`яна відвага шляхетних 
                                        бандитів, –
То було дуже трудне і дуже 
                                      негайне діло –
Зубами вигризти браму 
                                   в граніті.

Не лічили тижнів тяжкої дороги,
Не питались, скільки любих,
                                   коханих убито.
     Пішим набрякли ноги,
     Коні побили копита.

Коли в смертних полях Перекопу
     Хворі, голодні і голі
     Руками брали окопи,
     Пазурами видерли волю.

Не згадають імення в сумній 
                                        панахіді
     Попи ні живої, ні мертвої 
                                      церкви –
     Задзвенять грозою в залізі 
                                        і міді,
     Не умруть в робочому серці.

Ті, що вмерли під Перекопом,
     Ті, що хворі, голодні й голі,
     Руками брали окопи,
     Пазурами видерли волю.

1924 р.