Зброя пролетаріату

Нові тексти для «Собак у Космосі»

***

Зброя пролетаріату

Робітники пекарень, фабрик, майстерень,
заводська шпана з привокзальних поселень,
аборигени вулиць, кварталів і спальників,
гроза начальників і комунальників,
вантажники з ринків, прибиральники з станцій,
корейці, в’єтнамці та африканці,
кожен, хто працює до сьомого поту –
давай, пролетар, кінчай роботу!

Система пиляє транші й бюджети,
система робить із твого дихання телевізійні сюжети,
вербує активістів і продає нерухомість,
система це орган, що заміщує совість,
це депутати, мандати і ювілейні дати,
система – це можливість ні за що не відповідати.
І єдине, що має над системою владу,
це булижник – зброя пролетаріату.

Ніхто не пришле тобі нормального директора,
чесного ректора чи податкового інспектора.
Нікого не цікавлять твої завали й стреси,
приступи агресії й сезонні депресії.
Нікого не хвилює, як ти повернеш кредити.
В разі чого, тебе можна буде засудити і посадити.
Нікого не турбують твої потреби.
Тому давай, браток – все залежить від тебе!

Вчи історію.
Готуй революцію.
Лишай аудиторію.
Виходь на вулицю.

***

Мудаки

Історія вчить, що кожен рано чи пізно може продатися.
Продаються герої, вписуючись у формат і займаючи ніші,
продаються революціонери, якщо знайдуть кому придатися, 
продаються навіть психи, більше того –
                                             психи продаються швидше за інших.  

Продаються брати, які обіцяли відстрілюватися за барикадами,
і продаються вороги, котрі погрожували помститись і не пробачити.
Продається парламент зі своїми тушками
                                                                    й бізнес зі своїми відкатами.
Я вже не говорю про федерацію футболу
                                                                     з усіма її злитими матчами. 

Історія також вчить, що рано чи пізно всі стають мудаками.
Деякі попускаються, але потім стають мудаками по новій.
Можна, звісно, називати їх при  цьому оригіналами чи диваками,
але мудак він і є мудак, як його не перейменовуй.

Мудаками стають бюджетники, яких виганяють на мітинги.
Мудаками стають журналісти, які співпрацюють із владою.
Мудаками стають старі письменники і молоді політики,
і навіть не знаю, чи можна вважати це для суспільства
                                                                         серйозною втратою.

Зате кожен із них має до тебе якісь свої претензії,
кожен починає тобі висувати різні свої звинувачення,
мовляв, уперед, чувак, відраховуй нам на наші майбутні пенсії,
підтримуй нас, навіть якщо для тебе це не матиме
                                                                             жодного значення.

У преси є механізми впливу, щоби правити твою голову.
У влади є силові структури, щоби за тобою дивитися.
У кожного клерка є пару запасних варіантів,
                                                                   щоби не здохнути з голоду.
А в мене немає нічого, і я можу з тобою поділитися. 

Сергій Жадан

Від редакції: Ці, а також інші поезії можна буде почути у виконанні автора на презентації музичної програми «Зброя пролетаріату» 

Читайте по теме:

Андрей Манчук, Виктор Шапинов. Интервью с Сергеем Жаданом

Илья Власюк. Интервью с Псоем Короленко

Андрей Манчук. Интервью с Сергеем Летовым

Андрей Манчук, Дмитрий Колесник. Интервью с группой «Bandista»

Кейт Кампайна. Интервью с Томом Морелло

Дмитрий Райдер. Интервью с Лехой Никоновым

Андрей Манчук. Интервью с Алексеем Цветковым