Пролетаризація: сутінки малого бізнесу України

Сімнадцятого листопада біля Верховної Ради відбулася акція протесту представників малого бізнесу України. Вони вимагали залишити спрощену систему оподаткування та відмінити розпорядження про так званий карантин «вихідного дня», який було запроваждено з метою стримання коронавірусної пандемії. Причинами конфлікту малого бізнесу з владою стали законодавчі ініціативи відносно реєстрації розрахункових операцій для фізичних осіб-підприємців, що змусить їх впроваджувати касові апарати.

Про що свідчать події біля парламенту? Вони є яскравою маніфестацією протиріч між великим та малим підприємництвом, які ще чіткіше окреслились за часів пандемії, внаслідок загострення конкуренції під час системної економічної кризи. Ці акції протесту є відчайдушною спробою самозбереження малого бізнесу – найслабкішої ланки у загальній класовій структурі української буржуазії.

Малі підприємці наївно пришли шукати справедливості до стін Верховної Ради – так, нібито парламент має піклуватися про їхні справи та інтереси. Але поглянемо на поточний розподіл сил. Проект закону «про перенесення термінів набрання чинності норм щодо детінізації розрахунків», який мав відкласти касово-реєстраційну реформу, пітримали лише сімнадцять депутатів – тоді як переважна більшість «народних обранців» проголосувала «проти». У Верховній Раді відсутня навіть тінь підтримки малого бізнесу – незважаючи на те, що ми щоденно чуємо у медіа відчайдушні заклики про необхідність компенсації збитків дрібним підприємцям.

Така одностайність з боку «монобільшості» та опозиції, які, вочевидь, мають спільний погляд на проблему фіскалізації підприємців, зайвий раз засвідчує, що головний законодавчий орган країни цілком і повністю підпорядкований олігархічній верхівці капіталістів. Доля малого бізнесу давно вирішена – не лише законами концентрації капіталу, а і засобами політичного та юридичного характеру.

Верховна Рада упорядковує модель суспільних відносин у повній відповідності до цілей та бачення великого бізнесу. Ми є свідками численних безкарних порушень карантину збоку великих торгівельних мереж – як-то гіпермаркети «Епіцентр», чи заходи громадського харчування, на кшталт ресторану «Велюр», котрий належить депутату від правлячої партії президента Зеленського. Натомість, держава намагається запровадити карантинні обмеження за рахунок безаправних дрібних власників, аби остаточно розчавити та знищитий цей специфічний соціальний прошарок, який зформувався ще в девяностих роках, і швидко стає реліктом минулого.

Дрібна буржуазія України виживає за рахунок величезного тіньового ринку товарів та послуг, який ніколи не перебував під реальним контролем з боку держави. Наявність цього ринку є головною умовою існування ФОПів, що дозволяє їм зберігати свою політичну ідентичність і здійснювати організовані акцїі протесту. Політика сучасної влади – яка є представником великого бізнесу та апологетом неоліберальних економічних практик – має вибити грунт з-під ніг дрібних підприємців. Їх змушують «грати за рівними правилами» у нерівних умовах, підштовхуючи просто до прірви.

Встановлення контролю за потоками товарів та послуг, оптимізація процесу накопичення капіталу найбільшими гравцями ринку – ось реальні мотиви влади, яка прагне посилити фіскалізацію. Внаслідок такої політики значна частина дрібних підприємців мусить збанкрутувати та поповнити лави пролетаріату. А в умовах глибокої кризи це неминуче призведе по посилення соціального напруження у суспільстві. Адже збанкрутілі ФОПи втрачають можливість прогодувати та вилікувати власні родини, а клапан трудової міграції частково перекритий через пандемію.

Розглядаючи положення робітників в Англії, Карл Маркс влучно писав про становище дрібної буржуазії у великих індустріальних містах: «Тут є тільки клас багатих і клас бідних, бо дрібна буржуазія з кожним днем все більше зникає. Дрібна буржуазія, цей колись найбільш стійкий клас, стала тепер класом найбільш рухливим; вона складається ще з небагатьох уламків минулої епохи і з людей, спраглих збагатитися, в повному розумінні слова лицарів наживи і спекуляції, з яких один, можливо, і розбагатіє там, де дев'яносто дев'ять збанкрутували, причому з цих дев'яносто дев'яти більше половини існує тільки банкрутством».

В реальних умовах сучасної України банкрутство дрібного бізнесу буде майже тотальним. Що це означатиме для українських робітників? Коли великий капіталіст остаточно усуне свого малого конкурента, і той буде змушений найматися на роботу, внутрішній ринок праці суттєво розшириться. Колишній дрібний буржуа стане конкурентом простого робітника – а це, в свою чергу, посилить сталу тенденцію до здешевлення робочої сили та подальшого зменшення заробітньої платні, яка вже зараз є найнижчною у Єпропі. В умовах системного тиску на слабкі профспілки, до якого щоразу вдається сучасна влада, це призведе до встановлення повної гегемонії олігархічного та корпоративного капіталу, який планує позбавити найманих працівників будь-яких прав та пільг.

Наразі ми є свідками розгортання боротьби всередині класу капіталістів. Але її доля вже вирішена, і неминуче знищення малого бізнесу є своєрідною прилюдією до відкритого конфлікту робітників з владою капіталу.

Юрій Ісаєв

Читать по теме:

Юрий Латыш. Реформы длиною в жизнь

Дмитрий Ковалевич. Рекордный дефицит бюджета: пропасть растет

Андрей Манчук. Спойлер к хоррору «Украина»

Роман Губриенко. Пять доводов в пользу дефолта Украины

Володимир Чемерис. Вісім пунктів до зміни системи

Дмитрий Ковалевич. Дань для МВФ: с украинцев взыщут долги

Виталина Буткалюк. Страна массовой бедности

Андрей Манчук. Зеленский и непредставленное большинство

Юрий Латыш. Кризис Зеленского: причины и перспективы

Дмитрий Ковалевич. «Диджитализация»: без сапог, но в шляпе

Вячеслав Азаров. Последняя распродажа Зеленского

Дмитрий Ковалевич. Концессии: у народа заберут кровь и аэропорты

Андрей Манчук. Восточная Европа: лес и колониализм

Дмитрий Ковалевич. Что готовит украинцам новый Трудовой кодекс?