Ні війні в Україні!

Для України. Терміновий лист моїй країні для його підписання, поширення і доповнення.

І раптом наша країна, Україна, перетворилася на невідому мені планету. При цьому спочатку мені здається, наче єдине, що я розумію - це мова, але потім, прислухавшись уважніше, стає ясно, що мова не зрозуміла також, оскільки одні й ті самі слова виявилися зовсім невічними і між вчора й сьогодні означають зовсім різні речі.

Крім проблем уряду, і сил, що стоять за владою, Україна змінилась ще й через те, що змінилися її люди. Моя любов до друзів і рідних залишається тією ж, але я вже не знаю як це висловити. Ще вчора ми могли разом сміятися над нашими політичними відмінностями. Зараз мені вже не вдасться зібрати моїх найближчих друзів за одним столом. І я ніколи не припускав, що почую від них те , що чую сьогодні.

Що з нами сталося?

Дивлячись на нашу країну здалеку, я бачу, як її шматують на частини великі імперіалістичні хижаки у їх одвічній геополітичній боротьбі за владу. Україну перетворили на театр військових дій між сповненою декадентства і зарозумілою імперією США/ЄС та розважливо цинічною і не менш зарозумілою капіталістичної Росією.

При цьому я знаю, що реальна влада в Україні, та яка так часто говорить нам про законність та незалежність, лишається в руках олігархічних груп, завжди союзників однієї з іноземних наддержав.

Немає виправдання військового та економічного тиску Росії на Україну, як немає його і прийдешньому кредиту МВФ, котрий стане контрольним пострілом у скроню вмираючої національної незалежності. Єдиним, що залишиться від цієї незалежності, будуть національний гімн і прапорці із стрічками правильних кольорів.

У всьому нинішньому українському конфлікті відчутно присутність невидимої руки, що зіштовхує одну частину народу з іншою, аби відвернути нашу увагу і енергію від справжніх винуватців трагедії, яку переживає країна. Сіючи смерть вони пробуджують у нас найстрашніші почуття і контролюючи наше обурення направляють його туди, куди їм вигідно. Наступний крок - громадянська війна, котру народ, як завжди, оплатить своїми життями, а відповідальні, як завжди, будуть нагороджені новими політичними призначеннями і пограбованою країною як трофеєм.

Можливо, зараз, поки завтрашні жертви ще дихають і іронічно всміхаються над цими словами “наївними і не відповідними до українських реалій"... можливо, поки у нас ще є хоч трохи часу, аби зробити щось. Незважаючи на всі похмурі пророцтва і всю професійну брехню мейнстрімної преси, можливо, ми ще встигнемо зробити щось разом.

Перш ніж бути українцями, росіянами, австралійцями, лівими, правими, християнами, мусульманами, атеїстами, чоловіками, жінками тощо, всі ми - люди. Тому ми ніколи і ні за яких "виняткових" обставин не виправдаємо ані права на вбивство, ані ганебних святкувань смерті.

Навіщо були потрібні три або чотири тисячі років людської цивілізації, якщо в мороці передісторії наших днів ми хочемо фізично покінчити з іншим тільки через те, що він думає або відчуває по-іншому?

Єдиний хто має вирішувати долю України - це її народ, а не уряди іноземних наддержав. Влада і традиційні політичні партії до, під час і після правління Віктора Януковича продовжують демонструвати свою повну безпорадність і короткозорість. Доки іноземні наддержави втручаються, нинішній український уряд не зробив нічого іншого, окрім перерозподілу влади між старими й новими економічними групами, так і не торкнувшись сутності системи, проти якої повстав народ.

Якщо ми говоримо про Батьківщину або незалежність, перша і основна умова її досягнення - це реальна влада народу, демократичне обрання усіх властей і відновлення національного контролю над основними багатствами країни. Усі прапори , гімни і слова вторинні.

Ми звертаємося до мудрості народу, позаяк глибоко віримо у неї: тільки звідти, а не згори прийдуть справжні відповіді на питання, що стоять сьогодні перед Україною .

Народне повстання проти уряду Януковича було спрямоване проти брехні, корупції і загального цинізму влади, контрольованої олігархічними групами. Я захоплююся громадянською мужністю тих , хто мирно вийшов на вулиці. Я думаю, що люди, повсталі сьогодні у південно-східних регіонах, зробили це заради тих самих ідеалів, зрозумівши, що нова київська влада не представляє їхніх інтересів.

З обох сторін нашого розділеного суспільства є озброєні групи, що роблять ставку на силове нав'язування решті країни того, що їм здається правильним. Збройні групи обох сторін конфлікту скоїли злочини. Обидві сторони маніпульовані в політичному і військовому відношенні російським та західним імперіалізмом, що переслідують інтереси дуже далекі від інтересів українського народу. Але з обох сторін нашого штучно розділеного народу, абсолютна більшість учасників - чесні і порядні люди, що люблять свою країну і щиро прагнуть захистити позицію, у справедливості якої вони впевнені.

І ці люди, котрі і є істинним українським народом, повинні прокинутися, об'єднатися й зупинити нав'язаний їм братовбивчий кошмар.

Просте й коротке "Ні війні!", можливо, нічого не змінить, але сьогодні для нас немає жодних інших більш доречних, важливих і нагальних слів.

Дорогі друзі, це мій лист - початок нашої міжнародної кампанії за мир в Україні. Прошу прочитати і, якщо згодні, - підписати. Якщо ви готові разом з нами почати роботу над конкретними проектами та ідеями - будь ласка пишіть на нашу пошту : WeAreAllUkraineNoToWar@gmail.com

Олег Ясинський

підписати петицію

Читайте по темі:

Всеволод Петровский. Загляни в свое зеркало, Майдан

Жан-Арно Дерен, Лорен Геслин. Лидеры новые – олигархи те же

Андрей Манчук. Come as you are

Всеволод Петровский. Реактивный психоз

Станислав Кметь. Черные дыры Донецка

Джули Хайланд. Что готовит рабочим украинский режим?

Дэвид Рэй. Пустые обещания для Украины

Шречко Хорват. Призрак Ленина